
Чувачки, привет! Всем кайфового дня и расслабленного настроения! Сегодня хочу поделиться с вами историей, как я купила шишки марихуаны и познакомилась с будущим мужем. Открывайте уши и включайте визуализацию, потому что будет жарко!
Все началось в тот день, когда я решила сделать закладки на незабываемое путешествие в мир специй. Весь день шерстила интернет в поисках достойного продукта. И вот, наконец, нашла достойного дилера.
Захожу на его страницу в соцсетях и вижу фото настоящего скрипача. Мои глаза запылали и я сразу написала ему: "Привет, брат! Подзаправимся?" Он ответил: "Конечно, братан! Но ты точно хочешь попробовать? Я не продаю шнягу!"
Я ухмыляюсь и отвечаю: "Смелый вопрос, братишка. Я марафонист в этом деле, апер амфетаминов! Что за шняга, как будто я не знаю, что ты реальный босс в своем деле?"
Тут я замечаю, что воздух в комнате стал гуще, а я уже была на подъеме. Захотелось усилить эффект, и я собралась встречаться с этим самым дилером. Очень хотелось узнать, что он скрывает в своих бошках.
Встречаемся на нейтральной территории, в парке. Я вся расслабленная и с небольшим предпиразительным выражением лица. Он подходит ко мне и говорит: "Тебе всего 18?" Я улыбаюсь и говорю: "Это только цифры, брат! Главное, что душа молодая!"
Мы садимся на скамейку, а я изнутри себя уже чувствую, что он мой тип. Еще ни слова не сказали, а уже чувствуется та самая искра. Но давайте не будем спешить и вернемся к основной теме.
Дилер достает свои закладки, и я понимаю, что это - высший пилотаж! Шишки такие красивые, словно подарок от самой Матушки Природы. Мы договариваемся о цене и я получаю свою порцию настоящего кайфа.
Прихожу домой и ложусь на кровать. Вокруг меня скуфы валяются, но я не обращаю на них внимания. Я так счастлива, что мне хочется делиться этим с кем-то особенным. И вдруг, как сгусток энергии, мне вспоминается дилер.
Решаю написать ему, чтобы поделиться своими эмоциями. И вот, мы начинаем общаться все чаще и чаще. Он признается мне, что рэпер по жизни, а я просто не могла поверить в такую удачу! Я всегда мечтала о партнере, который разделит со мной мою любовь к марафонам и закладкам. А сейчас мои мечты начинают сбываться.
Мы сходили на первое свидание, и оно было как многочасовой марафон - ни минуты не скучно! Мы обсуждали свои любимые треки, делились своими историями, а между строк пробивались взгляды, полные взаимопонимания.
Теперь мы вместе уже несколько лет, и каждый день - настоящий кайфовый марафон. Мы писали музыку вместе, устраивали домашние концерты и даже сняли парочку клипов наших дуэтов. Мы стали не только любимыми, но и партнерами по творчеству.
| Мы решили прочно запечатлеть нашу любовь | в память о наших закладках |
|
Так что, друзья, не бойтесь открываться, искать свою судьбу и делиться своими закладками! И когда встретите на своем пути настоящий марафон, не забывайте дать ему шанс, ведь именно так я встретила своего будущего мужа. Всем любви, кайфа и бошек! Шишки марихуана марихуанаАле, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха! Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються! Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик! То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться! Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай. Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі. Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить! Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну. Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха! Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія... Вступление:
Усе, мэн, цэ ты ёрнулся пэрэкатыцца па облакам! Сэйчэс накурю фэйда, раскатаемс на волне бэтала и расскажу тэбэ, ку халяву шишку марихуаны повацца и кумары я закурить!
Строфа 1:
Ми колдунца, мэн, прикупила закладки, Припев:
Летим скользя по облакам, я и мои друзья, Вставка 1:
Нет никакого вагабонда, чтоб смог провести тут седативный наркотики, братан! Только колесико кодеина и шишки наш лафа! Строфа 2:
Ходишь в кругах, ищешь ноунеймов с огнями, Припев:
Летим скользя по облакам, я и мои друзья, Вставка 2:
Листай свои закладки, мэн, тут тебе таблица наркотической таблицы. Шуга в сторону, а слабым нервам - мимо! На вес делай, шишка не в бабки, братэло! Строфа 3:
Раскаталась ветка грибов, запахло воздухом травы, Припев:
Летим скользя по облакам, я и мои друзья, Вставка 3:
Свежие шишки марихуаны, братан! Кодеин оставь себе, это не наш формат! Ищи своих соратников, а мы тут на облаках! Строфа 4:
Мы взрываемся, перекатываемся на волнах сияния, Припев:
Летим скользя по облакам, я и мои друзья, Вставка 4:
Не смеши наркомана своими историями о таблетках! Вещества несут весь этот кайф, а седативные? Бро, ты видел нашу тусовку? Строфа 5:
Мы закрываем глаза, чтобы увидеть свет новый, Припев:
Летим скользя по облакам, я и мои друзья, Заключение: Сидим на облаках, счастливы и свободны как птицы, мэн! Все эти закладки, колесико и кодеин уже не нужны, когда ты на волне настоящего счастья. Завязывай с этими штуками, иди к нам, здесь тебя ждут! В этом облаке, где рэперы наркоманы прекрасны, короче! ПОХОЖЕЕ... |